Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва, доктор медичних наук, професор, Заслужений працівник охорони здоров’я.
У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця пройшла шлях від аспіранта (1982–1987) до проректора з міжнародних зв’язків (2000–2012), ініціювала створення і очолила кафедру менеджменту охорони здоров’я (2010–2012) та розробила систему і впровадила англомовну підготовку іноземних студентів (з 2004 р.).
Автор та співавтор понад 200 наукових праць, у т.ч. 7 підручників (серед них – першого і наразі єдиного підручника з громадського здоров’я) та галузевих стандартів вищої освіти за трьома спеціальностями, навчальних програм до- та післядипломної підготовки лікарів, підвищення кваліфікації з громадського здоров’я, соціальної медицини та організації охорони здоров’я, менеджменту охорони здоров’я. H-index у Scopus дорівнює 6, у Google Scholar – 10.
Член спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 (спеціальність 14.02.03 – соціальна медицина), співкерівник дисертації на ступінь доктора філософії (PhD), захищеної у Каролінському інституті (Королівство Швеція).
У якості запрошеного професора співпрацювала з університетами Чікаго і Алабами (США), Оксфордським університетом (Велика Британія) та Каролінським інститутом (Королівство Швеція).
Починаючи з 1993 р. була співрозробником та координатором шести міжнародних проектів у сфері медичної практики та науки, зокрема Європейського довготривалого дослідження вагітності та дитинства» (ВООЗ), Медико-біологічного фрагменту програми Кучма-Гор, «Tempus» (з удосконалення навчальних планів і програм додипломної підготовки лікарів) тощо.
Член Акредитаційного комітету навчальних програм з громадського здоров’я у Європі (Копенгаген, 2007–2009).
У 2009 р. була обрана 53 країнами Європейського регіону до складу Постійного Комітету Європейського Регіонального Комітету ВООЗ як представниця України.
З 2019 р. є представником України у Комітеті з біоетики Ради Європи.